На Рівненщині відбулися перші в Україні міжнародні навчання команд місцевої та добровільної пожежної охорони

4–5 червня на Рівненщині відбулися перші в Україні міжнародні навчання команд місцевої та добровільної пожежної охорони. Подія зібрала понад 100 учасників із дев’яти регіонів України, а також пожежників-добровольців із Польщі, Німеччини та Великої Британії. Метою заходу було вдосконалення навичок взаємодії під час рятувальних операцій у надзвичайних ситуаціях, а також зміцнення міжнародного партнерства у сфері цивільного захисту.   «Ці навчання стали унікальною платформою для обміну досвідом, розвитку професійних навичок, налагодження міжнародної співпраці та підвищення рівня взаємодії між пожежниками-добровольцями. Ми дякуємо всім учасникам за їхню відданість і професіоналізм!» — зазначив начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль.  Навчання проходили під егідою ДСНС України та громадської організації «Асоціація добровільних пожежних команд України» на спеціалізованому полігоні. Учасники відпрацьовували алгоритми дій у шести сценаріях:  Пошук постраждалого в задимленому середовищі: дії в умовах обмеженої видимості;  Вогневий контейнер: гасіння реальних пожеж у замкнутому просторі;  Домедична підготовка: надання першої допомоги на місці події;  Порятунок на воді: пошук і рятування людей у водоймах;  ДТП із послідуючим загорянням: ліквідація наслідків аварій із вогнем;  Падіння дерева на автомобіль: деблокування постраждалих і усунення перешкод.  Участь у заході взяла й частина команди Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні, яка понад п’ять років займається розвитком системи цивільного захисту на місцевому рівні. Було надзвичайно приємно бачити знайомі громади — учасниці попередніх проєктів — які з кожним роком розвиваються, зміцнюють свої команди та впроваджують європейські підходи у сфері безпеки. Навчання ще раз показали: добровольчі пожежні команди в Україні — це не тимчасове явище, а системна сила, що зростає. Вони вже сьогодні є надійною опорою для громад і важливою складовою системи цивільного захисту, яку варто підтримувати і розвивати. Дякуємо всім учасникам, організаторам, рятувальникам і добровольцям за професіоналізм, відданість справі та готовність працювати разом.

Команда SFPL взяла участь у дводенному міжнародному форумі Europe Civil Security

22 травня у Варшаві завершився дводенний міжнародний форум Europe Civil Security — масштабний майданчик для стратегічного діалогу про сучасні виклики безпеки, який об’єднав близько тисячі учасників із різних країн Європи. Серед них — експерти, представники органів влади, громад та міжнародних організацій.  Його мета — не лише поділитися унікальним українським досвідом, але й разом із європейськими партнерами розробити ефективні механізми реагування на кризи сьогодення. 21 травня, у перший день форуму, говорили про побудову ефективної системи цивільного захисту. Серед тем — сценарії реагування на масштабні кризи, інструменти міждержавного співробітництва та зміцнення спроможностей на різних рівнях.  Натомість другого дня увага учасників була зосереджена на ролі партнерства, освіти та інфраструктури у забезпеченні життєстійкості громад — особливо в умовах війни. У цей день відбулася низка панельних дискусій із фокусом на практичні рішення, зокрема щодо участі добровільних пожежних команд у системі безпеки. Фонд міжнародної солідарності (SFPL) уже понад 5 років підтримує розвиток добровільних пожежних команд в Україні. На форумі досвідом цієї роботи поділилася експертка з цивільного захисту Програми «Вогнеборці» Аґнешка Пясецька. Вона наголосила на важливості системної підтримки громадських ініціатив у сфері безпеки, зокрема через партнерство з ДСНС, правові рішення та професійну підготовку добровольців: «Ми також залучені як партнери Державної служби з надзвичайних ситуацій до консультацій щодо певних правових рішень. Наприклад, нам вдалося вирішити питання, пов’язане з фінансуванням добровільної пожежної охорони з місцевого бюджету — зокрема, внести зміни до бюджетного класифікатору, що в результаті надало змогу громадам здійснювати фінансування діяльності місцевих вогнеборців. І, звісно, одним із найважливіших здобутків нашої роботи є понад тисяча добровольців, офіційно навчених відповідно до вимог ДСНС. Наразі вони є частиною добровільних пожежних команд і системи сил та засобів ДСНС України в цілому» Її виступ продемонстрував, як міжнародне партнерство може зміцнювати локальні спроможності та сприяти підвищенню довіри на місцевому рівні. У форумі також взяв участь Адам Зауер, заступник керівника Представництва SFPL з програмних питань, що ще раз підтверджує зацікавленість Фонду в темі цивільної безпеки в Україні.  Щиро дякуємо організаторам — Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Всеукраїнській асоціації об’єднаних територіальних громад та Європейській комісії — за можливість бути частиною цієї важливої розмови. Адже, форум Europe Civil Security вчергове підтвердив, що питання безпеки — це не лише технічна тема, а простір для міжсекторального діалогу, де взаємна підтримка та системне мислення є головними інструментами.

Як формується добровільна пожежна охорона в Україні: розмова з Агнєшкою Пясецькою

Наразі Україна лише в процесі побудови повноцінної моделі добровільної пожежної охорони. І хоча існує ряд викликів — законодавчі колізії, обмежене фінансування та брак інституційної підтримки, — завдяки наполегливості самих громад, підтримці ДСНС і міжнародних партнерів ця модель уже стає реальністю. Важливо зауважити, що вона базується не лише на технічній допомозі, а й на глибокому аналізі ризиків, довгостроковому плануванні та обміні досвідом із Польщею, де добровільні пожежні підрозділи працюють понад століття. Більше про це у другій частині інтерв’ю з Агнешкою Пясецкою, експерткою з кризового реагування, яка співпрацює з Фондом Міжнародної Солідарності. З оригіналом інтерв’ю польською мовою можна ознайомитися за посиланням. Агнєшка Пясецька під час відкриття добровільної пожежної команди в Курненській громаді в Житомирській області. — Сьогодні в Польщі День пожежника відзначають члени добровільної пожежної охорони (ДПО), працівники Державної пожежної служби, а також військової, авіаційної та заводської пожежної охорони. В Україні пожежно-рятувальна система виглядає інакше. Чи могли б Ви нам окреслити цю систему? — Структура є складною. Гасіння пожеж і рятувальні роботи є частиною Єдиної системи цивільного захисту, в межах якої різні інституції мають свої ролі. Система має територіальну та функціональну структуру. У функціональній структурі окремі міністерства формально відповідають за свої сфери в межах цивільної оборони, але не всі ще створили відповідні органи. Територіальна структура має виконавчу та координаційну гілки. Координаційну гілку утворюють комісії з екологічної та техногенної безпеки на всіх рівнях адміністрації: від області — через район — до громади. Усю цю систему об’єднує Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), яка юридично реалізує політику цивільного захисту в країні. На практиці, оскільки колись це було міністерство, саме ДСНС фактично встановлює всі правила цивільного захисту, що діють також для органів місцевого самоврядування, міністерств та інших інституцій, включаючи бізнес. — Яке місце в цій системі займає добровільна пожежна охорона? — Це потребує вступу та правильного термінологічного розмежування. Добровільна пожежна охорона (ДПО), яку слід розуміти як професійно підготовлену команду людей з пожежним автомобілем, засобами зв’язку та базою для діяльності — тобто пожежним депо— лише починає формуватися (а подекуди на заході України — відновлюватися). Раніше вони не могли повноцінно існувати, оскільки закон не передбачав їх фінансування, порядку передачі майна, а також не було достатньої довіри до волонтерської рятувальної діяльності. Свою роль зіграв і пострадянський правовий спадок, за якого найпростіше було спробувати організувати такий підрозділ при одному з підприємств. Таким чином, у більшості випадків існували старого типу Добровільні Пожежні Дружини — без обладнання, навчання, страхування чи бази — і часто лише на папері. Це стало відправною точкою для змін, що мають своє коріння в реформах, започаткованих ще у 2017 році. Щодо місця в системі: добровільна пожежна охорона конкурує з моделлю невеликих штатних підрозділів, які є домінуючою формою пожежної служби в громадах — а ми вважаємо цю модель марнотратством коштів і людського потенціалу. Коротко кажучи, добровільні пожежні частини не були інтегровані в систему: їх не інформували, не навчали і не запрошували до участі в навчаннях. Саме тому ми підтримуємо процес, щоб вони знайшли своє місце в цій системі. — Тобто наразі не існує єдиної загальнонаціональної пожежно-рятувальної системи, яка б об’єднувала все в цілісну структуру? — Вона перебуває на етапі формування. Є концепція і політична воля для її створення. Але для цього потрібні системи командування, оповіщення, зв’язку, навчань, змагань, фінансування і зміна свідомості. Проблемою є також законодавство. Кодекс цивільного захисту України містить багато внутрішніх суперечностей і подекуди не узгоджується з підзаконними актами. Інтеграція ефективних і навчених добровільних пожежних підрозділів у систему наразі тримається на добрій волі керівництва ДСНС України, адже не всі необхідні зміни в законодавстві можна швидко впровадити. — Ви впливаєте на зміну цієї ситуації як Фонд Міжнародної Солідарності, підпорядкований польському МЗС? — Експерти Програми «Вогнеборці», які співпрацюють із Фондом Міжнародної Солідарності, у тому числі я, засідають у робочих групах і добре бачать усі ці проблеми. Ми передаємо рекомендації, а іноді й безпосередні коментарі до проєктів змін у законодавстві, які допомагають ДСНС України формувати правильний курс. За кілька років існування програми вдалося впровадити такі зміни як те, що підрозділи добровільної пожежної охорони мають бути організовані в чітко визначену правову форму. Їхні члени поділяються на тих, хто бере участь у виїздах, і решту. Члени, які залучаються до виїздів, повинні пройти навчання в ДСНС, бути застрахованими організацією, що створює підрозділ ДПО, а також мати медичний допуск. Крім того, їм має бути гарантоване фінансування і приміщення, адже раніше ці всі питання були «підвішеними у повітрі». Формально фінансування існувало, але в бюджетних класифікаторах не було жодного слова про добровільну пожежну охорону. — Хто фінансує ці підрозділи? Органи місцевого самоврядування, МВС? — Існують різні можливості та форми юридичного функціонування. Перша це комунальний заклад, друга — громадська організація, а третя — добровільна пожежна охорона, створена підприємцем. Громади найчастіше обирають підтримку перших двох категорій. Згаданий раніше бюджетний класифікатор необхідний для фінансування з боку місцевої влади. Повна підтримка громадської організації наразі ускладнена, оскільки органи місцевого самоврядування не можуть автоматично підтримувати ДПО так, як це роблять, наприклад, із ветеранськими організаціями чи тими, що займаються молоддю або спортом. Круглий стіл в рамках проєкту «Вогнеборці. Вдосконалення цивільного захисту в Україні на місцевому рівні» за участі народних депутатів України, представників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, добровільних пожежних команд та експертів у сфері цивільного захисту. Замість того, наразі влада може тільки щороку оголошувати конкурс на виконання публічного завдання, у якому фактично бере участь лише один учасник. Крім того, закон не передбачає безоплатну передачу майна громадській організації — ні нерухомого, ні рухомого, навіть у тимчасове користування. Тому такій громадській організації простіше отримати пожежний автомобіль від друзів і партнерів з Польщі, ніж від державних структур в Україні. Однією з великих проблем, яку вдалося вирішити, стала можливість передачі автомобілів громадам з балансу ДСНС. Для ДСНС це було дуже важливо, адже без такої підтримки підрозділи, створені громадами, не могли розвиватися. Люди, відповідальні за реформи у структурі ДСНС України, доклали всіх зусиль, щоб подолати цю перешкоду. — Що, власне, є причиною цих проблем? — Історія та тягар правово-інституційної спадщини. Правовою основою функціонування ДСНС є зібрана докупи низка законів, які раніше регулювали діяльність Військ цивільної оборони, Міністерства з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, аварійно-рятувальних служб, а також організацію цивільної оборони та пожежної охорони загалом. Уся ця законодавча база була об’єднана в Кодекс цивільного захисту України та

Відбулася дводенна науково-практична конференція «Цивільний захист в умовах війни», участь у якій взяли експерти Фонду міжнародної солідарності

Минулої п’ятниці завершилася дводенна науково-практична конференція «Цивільний захист в умовах війни», участь у якій взяли експерти Фонду міжнародної солідарності за напрямком «Цивільний захист» — Агнєшка Пясецька та Василь Кундрик. Захід проходив у Львові 17–18 квітня та був присвячений актуальним викликам у сфері цивільного захисту, які постають в умовах повномасштабної війни. Серед ключових тем — підготовка фахівців і організація заходів цивільного захисту в умовах воєнного стану, захист критичної інфраструктури, гуманітарне розмінування, впровадження інновацій та зміцнення місцевої стійкості. Відтак Василь Кундрик, консультант Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні, представив доповідь на тему: «Добровільний пожежний рух як елемент стійкості в умовах війни: українські практики та шляхи розвитку середовища».  У своїй доповіді він наголосив на тому, що забезпечення швидкого реагування — один із ключових викликів у час війни: «Ще до повномасштабного вторгнення система реагування не була достатньо розгалуженою, аби ефективно діяти у будь-якій точці країни. А військові ризики лише додатково підсвітили цю проблему. Тож відповіддю стало формування добровільних пожежно-рятувальних підрозділів на базі місцевих громад», — зазначив пан Василь. Він підкреслив, що такі осередки, які часто ґрунтуються на волонтерстві, стали основою швидкого реагування в багатьох громадах. Проте для сталого розвитку добровільного пожежного руху в Україні необхідно удосконалити нормативно-правову базу та забезпечити сприятливі організаційні умови для добровольців. Своєю чергою Агнєшка Пясецька, експертка Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні, виступила з доповіддю «Роль оцінки ризиків в організації заходів цивільного захисту та реагуванні на надзвичайні ситуації в умовах війни». Вона зосередилася на важливості використання інструментів оцінки ризиків, зокрема відповідно до міжнародних стандартів ISO, у сфері цивільного захисту: «Оцінка ризиків — це не лише бізнес-інструмент. У сучасних умовах війни вона стає критично важливою для громад, оскільки дозволяє ефективно планувати дії, виявляти загрози й раціонально використовувати ресурси», — підкреслила експертка. За її словами, застосування системного підходу до аналізу ризиків позитивно впливає на обґрунтованість управлінських рішень та стійкість громад, а також підвищує їхню готовність до дій у надзвичайних ситуаціях. Дякуємо організаторам (Львівському державному університету безпеки життєдіяльності спільно з МВС України та ДСНС України), учасникам та спікерам за плідний діалог. Впевнені, що обговорені практики та рекомендації неодмінно сприятимуть посиленню стійкості громад, розвитку добровольчих ініціатив і впровадженню сучасних підходів до управління ризиками в умовах війни.  Більше аналітичних та інших матеріалів про цивільний захист на місцевому рівні – в базі знань Фонду міжнародної солідарності: www.vognebortsi.in.ua   

Як громадам створити добровільні пожежно-рятувальні підрозділи: правові нюанси та кращі рішення

Законодавчі зміни 2022 року відкрили більше можливостей для створення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони. Але як це працює на практиці? Яку організаційно-правову форму обрати, щоб підрозділ міг ефективно діяти та отримувати фінансування?  Експерт Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні Василь Кундрик розібрав ключові нюанси та перспективи – від комунальних установ до громадських організацій. Який варіант найгнучкіший і чому саме модель з утворенням такого підрозділу на базі громадської організації є перспективною для України? Читайте докладний аналіз.  Стаття розроблена в рамках проєкту “Вогнеборці. Зміцнення спроможності українських громад шляхом розвитку добровільних пожежних команд” за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.  Дізнавайтеся ще більше корисної та цікавої інформації про цивільний захист на місцевому рівні – в базі знань FSM: www.vognebortsi.in.ua 

Охорона населення в цивільному плануванні – від стратегії до плану відновлення на місцевому рівні

Охорона населення в умовах сучасних загроз – не лише питання безпеки, а й стратегічного управління на рівні громади. Відсутність комплексного підходу до планування може призвести до неефективного використання ресурсів, неврахування ризиків та нестачі інвестиційного бачення.  Експертка Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні Агнєшка Пясецька аналізує, як змінюється роль цивільного планування в умовах динамічних викликів. У статті розглядається роль стратегічного планування у створенні безпечного середовища, а також ключові етапи розробки та впровадження місцевих планів відновлення. Авторка наголошує: без інтегрованого підходу, що поєднує різні сфери управління, громади ризикують втратити ресурси, інвестиційну привабливість і, головне, – довіру мешканців.  У своїй статті Агнєшка Пясецька пропонує екосистемний підхід до планування, що інтегрує безпеку в усі стратегічні документи громади. Як створити ефективну систему захисту населення на місцевому рівні – читайте на сайті.  Стаття розроблена в рамках проєкту “Вогнеборці. Зміцнення спроможності українських громад шляхом розвитку добровільних пожежних команд” за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.   Дізнавайтеся ще більше корисної та цікавої інформації про цивільний захист на місцевому рівні – в базі знань FSM: www.vognebortsi.in.ua 

Проблемні питання передачі майна у користування пожежно-рятувальним підрозділам для забезпечення добровільної пожежної охорони та організації обліку при використанні майна у їх діяльності

Організація добровільної пожежної охорони в Україні є справою не лише всебічно благородною, це також дешево та зручно для громади. Попри те, залишається багато питань, які потребують чітких відповідей. Одне з них – передача майна у користування пожежно-рятувальними підрозділами. З одного боку, громади мають у своєму розпорядженні ресурси, які могли б ефективно використовувати добровольці. З іншого – як забезпечити облік, збереження та відповідальність за це майно, якщо користувачі – не є співробітниками державних чи комунальних структур?  Юридичні прогалини в цій сфері стоять проблемою не тільки для місцевої влади, а й для самих рятувальників. Оперативна діяльність добровільних пожежних підрозділів передбачає використання витратних матеріалів, що супроводжує ймовірність виникнення ризику втрати обладнання та інколи – складності з передачею власності чи оренди. Відсутність чітких механізмів може звести нанівець навіть найкращі ініціативи. Чи можуть добровольці безперешкодно використовувати комунальне майно? Хто відповідає за його передачу, отримання та належне використання? Які гарантії, що майно не опинитися поза правовим полем? Ці питання не просто теоретичні нюанси – від них залежить ефективність добровільної пожежної охорони.   Вашій увазі стаття Василя Кундрика, консультанта Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні,  про головні майнові виклики, з якими зіштовхуються добровільні пожежно-рятувальні підрозділи, та варіанти їх вирішення. Стаття розроблена в рамках проєкту “Вогнеборці. Зміцнення спроможності українських громад шляхом розвитку добровільних пожежних команд” за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.  Дізнавайтеся ще більше корисної та цікавої інформації про цивільний захист на місцевому рівні – в базі знань FSM: www.vognebortsi.in.ua  

Про особливості утворення добровільних пожежних команд. Як створити та яку організаційно-правову форму обрати?

  Добровільна пожежна охорона – це не просто ініціатива, а базова необхідність для громад, де час прибуття державних рятувальників може бути критично довгим через поганий стан дорожнього покриття чи віддаленість населеного пункту до найближчого підрозділу ДСНС. Саме добровільні пожежні команди часто стають першими, хто реагує на надзвичайні ситуації, рятуючи життя та майно. Але як правильно створити такий підрозділ? Яку організаційно-правову форму обрати, щоб він був ефективним, законним і забезпеченим ресурсами?  Нещодавно в базі знань FSM про цивільний захист на місцевому рівні – на сайті Вогнеборці вийшла стаття, що розкладає все по поличках:. Комунальні установи, громадські організації, підрозділи при місцевій раді – кожен варіант має свої переваги та недоліки, про які детально розповів консультант Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні Василь Кундрик.   Дізнавайтеся більше та обирайте модель, яка найкраще підходить вашій громаді на сайті www.vognebortsi.in.ua за посиланням. Стаття розроблена в рамках проєкту “Вогнеборці. Зміцнення спроможності українських громад шляхом розвитку добровільних пожежних команд”, який реалізовано за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. 

«BurningWomen»: як жінки перемагають стереотипи у пожежній професії

20 листопада у Києві відбувся спеціальний показ документального фільму «BurningWomen». Стрічка розвінчує стереотип про те, що пожежник — це виключно чоловіча професія, та на прикладах героїнь фільму показує, що справжнє покликання не має гендерних обмежень.   Окрім сучасного, творці фільму заглянули в історичний контекст участі жінок у добровільному пожежному русі. Зокрема, представниці підрозділу психологічного забезпечення ГУ ДСНС у Волинській області поділилися архівними знімками та записами про жіночі пожежні команди, які діяли на Волині майже 100 років тому.   Серед гостей спеціального показу — представники та представниці ДСНС України, Українського Жіночого Фонду, герої та героїні стрічки, творча група та команда FSM.   «Щодня, щохвилини, щосекунди вся наша країна перебуває в надзвичайній ситуації. Є жінки, які беруть автомати в руки й йдуть захищати країну. Велика шана їм та вдячність. А є жінки, які беруть у руки інший ствол — пожежний — і теж йдуть оберігати нашу країну, тільки з іншого боку фронту. Вони мають сміливість і  небайдужість зазирати в очі надзвичайним ситуаціям, які трапляються в їхніх громадах. Ці жінки — членкині добровільних пожежних команд із різних куточків України. І їхній внесок неоціненний», — говорить Анна Слюсаренко, продюсерка фільму та голова правління ГО «Тутешні». Наприкінці заходу гості поділилися своїми враженнями від побаченого під час обговорення стрічки.  «Щодо долання стереотипів, то, як кажуть, хочеш щось змінити — почни з себе. У нашому Фонді команда напрямку “Цивільний захист” наразі складається з 50% жінок і 50% чоловіків. Тож цей стереотип ми вже зламали й тепер упевнено це робимо в українських громадах. Звісно, завжди буде частина суспільства, яка буде скептично налаштована, проте це не має спиняти ці позитивні зміни, які ми побачили під час перегляду фільму. », — зазначила під час свого виступу координаторка напрямку “Цивільний захист” Фонду міжнародної солідарності Світлана Неіленко.   Дякуємо творцям документального фільму «BurningWomen» за чудову кінострічку про історії вольових жінок, які долучилися до добровільних пожежних команд, а також за запрошення та можливість долучитися до цікавої дискусії. Ми пишаємося, тим, що  були дотичними до підтримки усіх, згаданих у фільмі, добровільних пожежних команд.  Більше про одну з громад, досвід якої було описано у сюжеті. Запрошуємо ознайомитися із нашими напрацювання для створення та функціонування ДПК на сайті www.vognebortsi.in.ua. 

І кожен фініш — це, по суті, старт: як результати проєкту “Вогнеборці” продовжують зміцнювати безпеку українських громад

У вересні 2023 року команда FSM розпочала реалізацію проєкту “Вогнеборці. Зміцнення спроможності українських громад шляхом розвитку добровільних пожежних команд”. Його мета — підтримати процес запровадження сучасної системи цивільного захисту на місцевому рівні в т.ч. шляхом створення добровільних пожежних команд (ДПК) у 8 громадах України, відібраних на основі відкритого конкурсу та сприяти покращенню законодавства щодо цивільного захисту.  Нагадаємо, що створення ДПК є поширеною європейською практикою, адже ця модель дозволяє забезпечити швидке реагування на пожежі та надзвичайні ситуації навіть у віддалених населених пунктах без додаткового навантаження на місцевий бюджет. Також створення та розвиток добровільного пожежного руху “на місцях” позитивно впливають на самостійність громад та відповідальність за власну безпеку й розвиток.  Головним результатом 13 місяців кропіткої роботи команди FSM та учасників проєкту стало створення 8 ДПК у громадах Сумської, Чернігівської, Рівненської, Волинської, Житомирської, Львівської, Чернівецької та Полтавської областей.  У рамках проєкту “Вогнеборці” 96 вогнеборців пройшли спеціалізоване навчання за програмою ДСНС та були забезпечені необхідним спорядженням з урахуванням індивідуальних запитів кожної команди. Також протягом усього проєкту громади отримували регулярну організаційно-правову підтримку від українських та міжнародних експертів щодо створення та подальшого розвитку ДПК. Наразі під захистом вогнеборців перебуває 252 населених пунктів, що, у свою чергу, означає покращення рівня безпеки для понад 180 тис. осіб. Більше про мотивацію добровольців, досягнення за перші місяці роботи, враження місцевих мешканців та про переваги розвитку добровільного пожежного руху в українських громадах дивіться у нашому ролику: https://www.youtube.com/watch?v=b7hI9RL2dkE Дякуємо учасникам проєкту, партнерам та експертам за подолання ще однієї сходинки на шляху до розвитку європейської системи цивільного захисту в Україні.  Проєкт був реалізований за фінансової підтримки Програми польської співпраці у сфері розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща, а також Офісу Координатора програм допомоги США в Європі та Євразії Державного департаменту США в рамках 10-го раунду програми “Development Cooperation Partnership Program”.