Погожого осіннього ранку футбольне поле у Сосниці спорожніло. На стадіоні місцеві хлопчаки, озброївшись калькуляторами на телефонах, намагалися заробити свій перший мільйон у грі «Гроші як складова життя підлітка» разом із психологинею Яною Смоляр. Арифметика на відкритому повітрі – лише частина великого інтеграційного заходу «Гроші Є!», який провели у Сосницький громаді за підтримки Представництва Фонду міжнародної солідарності в Україні. На захід запрошено ветеранів АТО, їхніх дружин, дітей та родичів загиблих воїнів – зіграти у фінансову гру, отримати приємні емоції та відпочити від рутини.

Тренерка Яна Смоляр навчала дітей учасників АТО фінансового планування на десять років вперед за допомогою простих арифметичних операцій, а саме – розбивати велику задачу на маленькі підзадачі. Маленькими кроками фінансова ціль здобувається набагато швидше. Підлітки, натхненні мріями про те, як за рік заробити на власний самокат, швиденько рахували, весело перегукуючись й хизуючись виграшами один перед одним.  

«Наразі хлопці ще не розуміють, що таке мільйон. У них немає базових навичок, але натомість є натхнення і бажання. Два хлопця з групи у фіналі гри залишилися з грошима, примножили свій капітал та пішли задоволені. Це яскраві  лідери. Але вони дуже різні. Перший любить легкі гроші, а другий – бізнесмен, вдкумливий. «Дайте гроші під проценти!» – каже він мені.  Ці діти чудові, і якщо їх зараз взяти і скерувати – розкриється потенціал!» – прокоментувала Яна Смоляр. 

Юні нафтові магнати й мільйонери після завершення гри охоче ділилися враженнями. Розпоряджатися власними фінансами учасникам гри дуже сподобалося. У дітей ветеранів плани на майбутнє ще по-дитячому наївні, але вже сповнені простої мудрості та турботи не тільки про себе, але й про громаду. Хлопці майже не ніяковіли, розповідаючи про свої фінансові цілі.

Сергій, 13 років: “Мені на цьому заході дуже сподобався аукціон і розповіді, як заробити мільйон. З такими грошима я б полетів на іншу півкулю, до Північної Америки. А може, до Південної… Був би в мене мільйон – я б гуляв. І жив. Мабуть, мільйона на хату мені б вистачило, а на машину вже б не вистачило. Відкрив би у Сосниці хороший дитячий садок, а для військових – казарму з усіма зручностями. Щоб їм тепло було взимку.”  

Роман, 13 років: «Я зрозумів: щоб заробити мільйон – треба відкрити свій бізнес. Якщо в тебе є надійний друг – взяти в нього гроші на цей бізнес. На мільйон хочу купити собі квартиру, дрібниці якісь, мотоцикл, а ще я б злітав на відпочинок в Єгипет. Лікарню би відкрив. І подбав про добру їжу для солдатів, щоб вони смачно й поживно харчувалися. Але уточніть… у мене мільйон у гривнях чи в доларах?» 

Поки хлопці розважалися на аукціоні, їхні старші (15-17 років) товариші й товаришки з Сосниці та Загребелля, Чорнотичів, Рудні й Козляничів прокладали свій шлях до фінансового успіху на квест-тренінгу «Гроші є! Зароби їх, якщо зможеш» з тренеркою Мариною Желдак. Підлітки багато думали, старанно працювали над бізнес-планом свого життя і задавали запитання. Одразу зрозуміло – вони вже сьогодні серйозно замислюються про своє майбутнє. 

А у сусідній кімнаті дорослі учасники проживали інше життя за персональною бізнес-легендою в рамках гри-тренінгу «Життєвий капітал» із тренеркою Наталею Холецькою. Гравці виплачували кредити, відкладали кошти на депозит, формували фінансову подушку безпеки, кооперувалися, аби стати партнерами в бізнесі, рахували відсотки. Для багатьох учасників це був перший в житті досвід подібних операцій.  

Фінансова гра «Cashflow», яку провела психологиня Тетяна Євграфова, об’єднала дуже різних людей – бухгалтерів та будівельників, педагогів та пенсіонерів. Розмови про фінансову свободу далися їм не легко. Не всі були готові одразу говорити вголос про свої великі фінансові мрії, однак зізналися, що прийшли за спілкуванням та новими емоціями. У грі їхні бажання масштабувалися від казкових забаганок до потужних проєктів для суспільного добра. Маєток із трояндовим садом. Притулок для покинутих дітей. Реабілітаційний центр для ветеранів АТО.

Оксана Миколаївна, матір загиблого учасника АТО, розповіла: «Вже другий рік поспіль на День Захисників і Захисниць України мене запрошують на покладання квітів у капличці. Хлопці приходять у формах, у медалях, з тендітними квіточками в грубих руках. Це так щемливо. А цього року ветерани принесли до каплички ікону – подарунок загиблим хлопцям Сосниччини. У нас є ветерани, є родичі загиблих. І якби в мене були гроші, я б побудувала у Сосниці реабілітаційний центр для військових із найкращим, найсучаснішим обладнанням. Щоб відродити у хлопців віру в те, що вони зробили найбільший внесок у розвиток нашої держави. Якби я побачила їхні посмішки, то я б сказала – моє життя вдалося.» 

Інтеграційний захід відвідав Володимир Мироненко, начальник відділу Міністерства у справах ветеранів України у Чернігівській області, у минулому – Голова  Координаційної ради ветеранів АТО при ОДА Чернігівської області, ветеран АТО. І за збігом обставин – виходець з цих місць. 

«Сосниця – мала батьківщина мого батька. Тут моє коріння. Я був ще менший, ніж дітлахи-учасники тренінгу, але я добре пам’ятаю автобус до Сосниці і далі, і бульбашки смоли на розпечений дорозі, і вудочки, і мою першу пійману рибу. Тому мені було цікаво відгукнутися на це запрошення, пройтися тропами, якими ми з батьком спускалися до Десни. І я маю на меті комунікувати з ветеранами Сосниці, щоб у нашій активно діючій Координаційній раді ветеранів АТО при ОДА Чернігівської області з’явився місцевий представник. Я дуже хочу, щоб ми почали співпрацювати і разом займатися розвитком ветеранського руху в Сосниці.  

Обов’язково потрібно підтримувати ветеранів після повернення в мирне життя як в морально-психологічному, так і в соціальному плані. Згуртовувати, об’єднувати. Не так важлива формалізація заходу, як підтекст. Все, що пов’язано з розвитком, з інновацією, з західно-європейським підходом. Адже саме такі події не притаманні нашій місцевості через посткомуністичний спадок. Мені дуже хотілося б, щоб таких цікавих інтеграційних заходів для ветеранів, як сьогоднішній, було більше. Неформальне спілкування, пізнання нового – це важливі моменти реабілітації ветеранів.» 

Проєкт «Вдосконалення системи психологічної підтримки в громадах, що надають соціальні послуги ветеранам АТО/ООС» реалізується Фондом міжнародної солідарності і співфінансується в рамках програми польської співпраці задля розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща.