Нещодавно ми розповідали про результати навчального візиту до Польщі представників громад-учасниць проєкту «Підтримка децентралізації: підвищення компетенцій територіальних громад у сфері соціальних послуг».
Для української делегації ця поїздка була сповнена корисними знаннями та методиками для майбутнього розвитку соціальної сфери своїх громад. Під час спілкування з учасниками стало зрозуміло, що навчання дозволило їм розширити погляд на підходи до роботи соціального сектору. Зокрема, йдеться про людиноцентричність соціальних послуг, які пропонує громада.
Про підхід “не створювати ініціативи для людей без людей” розповіла психологиня центру професійного розвитку Тульчинської територіальної громади Оксана Романюк.
“Тренінг з Дизайну-мислення (Design Thinking) дозволив оцінити надзвичайну важливість аналізу потреб, болей та бажань потенційного отримувача послуг. Саме з їх урахуванням варто планувати свою діяльність, тому при написанні Багаторічного Плану Вирішення Соціальних Проблем обов’язково використаємо цей метод. Також зауважу, що насправді ця методика є універсальною, тому після повернення додому розповідала про неї і колегам з освітньої сфери, які нині втілюють реформу профільної середньої освіти”.
Відтак варто додати, що цей візит мав ще один позитивний аспект — мультиплікація досвіду на місцях. Адже після повернення додому учасники поїздки активно ділилися та показували своїм колегам побачене, розповідали про нові практики та враження. А дехто навіть встиг презентувати методики з відвіданих тренінгів, які згодом можна буде інтегрувати в роботу в різних сферах.
Серед установ, які відвідали українські фахівці, найбільше запам’яталися заклади денного догляду для різних вразливих груп населення. Адже вони спрямовані на покращення добробуту не лише людей з інвалідністю чи маломобільних людей літнього віку, але й їхніх опікунів. У той час, поки людина перебуває в закладі денного догляду, опікун має можливість ходити на роботу, тим самим залишаючись економічно активним. Учасники відзначають, що така практика є надзвичайно затребуваною, особливо в маленьких містечках та селах, де кількість людей похилого віку зростає, а догляд за ними подекуди змушує родичів звільнятися з роботи через перевантаження чи брак вакансій з необхідним графіком.
До того ж, заклади денного догляду активно залучають методи ерготерапії для покращення самопочуття людини як фізичного, так і ментального.
“У Польщі ерготерапія пояснюється як терапія через діяльність. Фахівці, які працюють у цьому напрямку, підбирають певну активність для людини, аби покращити її моторні навички, побутові та комунікаційні. Таке залучення до певного роду діяльності, навіть без медикаментозної терапії, може значно покращити стан людини, а тому, зважаючи на поточну ситуацію, апробація такої моделі в Україні є дуже затребуваною”, — говорить директорка Тульчинського центру комплексної реабілітації для осіб та дітей з інвалідністю “Промінь надії” Наталія Воротнюк.
Також пані Наталія додала, що важливим аспектом є широка спрямованість закладів на різні групи населення, різного віку та з різними запитами.
“Ми побачили, що на кожну потребу держава пропонує рішення та об’єднує заклади, аби використати їхні можливості з максимальною ефективністю. Заклади багатогранні та починаються для дітей віком від 0+ до людей похилого віку. Наприклад, в одному з центрів ми зустріли пані Зосю, якій уже 96 років. В Україні, на жаль, людьми такого віку, як правило, вже не займаються, хоча і люди пенсійного віку, сеньйори, як їх називають у Польщі, можуть вести досить активний спосіб життя, відвідувати різного роду заняття та заходи”.
Про принцип ефективного використання ресурсів, як людських, так і фінансових, також зауважує начальниця відділу економічного розвитку та інвестицій Курненської територіальної громади Світлана Боковенко. Вона наголосила, що польські колеги показали, що для втілення різних проєктів, створення центрів не потрібне залучення великої кількості коштів. Нерідко одне приміщення може діяти почергово. Таким чином, один простір може вміщувати в себе як гурток розвитку комп’ютерних навичок для людей похилого віку, так і бібліотеку, художній гурток для школярів та навіть коворкінг для громадських організацій, де вони обмінюються досвідом і створюють нові ідеї чи ініціативи.
Інші колеги також додають, що участь у грантових програмах чи конкурсах може значно диверсифікувати джерела фінансування. І нині багато громад уже активно користуються цим інструментом.
Останнім, але не за значущістю, аспектом таких поїздок, про який розповіли учасники, є мотивація та натхнення впроваджувати дієві методи в роботу соціального сектору та створювати нові послуги для покращення добробуту мешканців своїх громад. Це підтверджує і директорка КЗ “Центр надання соціальних послуг Білозірської сільської ради Черкаської області” Ірина Віра.
“Такі поїздки є завжди плюсом, оскільки вони дають розуміння, до чого варто прагнути і яким може бути кінцевий результат втілення певних ініціатив, запровадження нових інструментів у роботі. Ну і звісно, завжди краще побачити практичний приклад реалізації того чи іншого закладу, проаналізувати свої якісь помилки і вже озброївшись цими знаннями, покращити такі послуги у своїй громаді”.
