Фонд малих проєктів – грантовий механізм Фонду міжнародної солідарності
Фонд малих проєктів – це грантовий механізм Фонду міжнародної солідарності для підтримки своїх громад-партнерів з метою можливості отримання співфінансування для власних ініціатив. З іншого боку, він дає змогу громадам отримати практичні знання, як писати проєктні заявки, управляти проєктами і навіть отримувати консультативну підтримку в процесі їх реалізації.
Протягом 2019-2021 рр. Представництво Фонду міжнародної солідарності в Україні в рамках цього механізму підтримало реалізацію 20 проєктів українських громад з Чернігівської, Черкаської, Вінницької та Житомирської областей. Лише протягом 2021 року 13 громад України реалізували свої проєкти на загальну суму більше 5 млн. грн.
При цьому, в рамках надання цільової допомоги Фонд ніколи не обмежував громади-партнери у тематиці ідей їхніх проєктів, основною вимогою було, щоб вона перегукувалась зі змістом навчального компоненту програм, що впроваджувались Фондом, а сам проєкт вирішував актуальні для громади проблеми доступними засобами. Пріоритетом в попередні роки незмінно було підвищення ефективності системи надання соціальних послуг.
Саме тому у результаті ми отримали широкий спектр найбільш різнопланових проєктів: від проєктів із забезпечення активного довголіття, можливостей для спілкування, навчання та дозвілля людей третього віку – до занять із наймолодшими через інноваційні методи роботи з дітьми дошкільного віку (в т.ч. за допомогою інтерактивного спорядження) та їхніми батьками.
Від допомоги для сімей, у яких є люди з інвалідністю, через розширення реабілітаційних послуг, створення інклюзивних спортивно-ігрових майданчиків або відновлення ресурсу і активізації співпраці батьків дітей з інвалідністю – до боротьби із домашнім насильством шляхом запуску мобільної кризової служби допомоги постраждалим, та створення соціальних гуртожитків для осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах.
І, нарешті, від перших кроків на шляху розвитку соціальних послуг у невеликих, віддалених громадах завдяки створенню мобільних бригад та кімнат надання послуг у сільській місцевості – до надання доволі спеціалізованих послуг, як створення соціальної пральні для підтримки соціально-незахищених верств населення, запровадження «Соціального таксі» для перевезень людей на колісних візках або створення велопрокату для використання усіма бажаючими за відсутності громадського транспорту у громаді.
